Заступник начальника Державної інспекції з енергозбереження

-головного державного інспектора з енергозбереження

На сьогоднішній день питання енергозбереження та підвищення ефективності енергоспоживання є одним з найактуальніших та життєвизначальних як для підприємств, так і для України в цілому.

Особливої гостроти ці питання набули із зростанням цін на імпортовані первинні енергоресурси – природний газ та нафтопродукти, отже наша держава більше ніж на 60% енергетично залежна. Звісно, що ціни на похідні енергоносії – електричну та теплову енергію теж пішли вгору.

Приймаючи до уваги, що енергоємність ВВП України складає 0,89 кг.у.п. на 1 долар США з урахуванням паритету реальної купівельної спроможності, що у 2,6 рази перевищує середній рівень енергоємності в розвинутих країнах світу, зростання цін на носії не тільки значно знижує конкурентоспроможність вітчизняної продукції на європейському та світовому ринках, але й складає реальну загрозу зупинки промислових підприємств, особливо тих, які виробляють енергоємну продукцію.

Зважаючи на ці факти, без перебільшення можна зробити висновок, що енергетична криза в державі останнім часом значно поглибилась і це тільки початок літа, а наближається довга і холодна зима! Для того, щоб прожити холодну пору року без втрат, або звести їх до мінімуму, необхідно в першу чергу забезпечити умови найбільш ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Який же стан енергоспоживання та енергозбереження склався в промисловості?

У 2005 році та за 4 місяці 2006 року Державною інспекцією з енергозбереження перевірено 362 промислові підприємства, і результати перевірки не вселяють оптимізму.

На більшості перевірених підприємствах експлуатується енергоємне, фізично та морально застаріле енергетичне та технологічне обладнання, яке відпрацювало понад 20 років, тобто кілька амортизаційних термінів. До речі, така сама ситуація склалась і на підприємствах ЖКГ та в енергетиці.

На багатьох промислових підприємствах експлуатуються низько ефективні котли НІІСТУ-5, к.к.д. яких становить 72-78% при роботі на газі, та до 60% при роботі на вугіллі. Для прикладу: в 30 містах України, в 25 обласних центрах та 5 крупних промислових містах, в комунальній енергетиці експлуатується понад 3700 котлів НІІСТУ-5, з них понад 3500 працюють на природному газі, 110 – на вугіллі, що призводить до перевитрат сотні мільйонів кубометрів газу.

Існуюче обладнання працює далеко не в оптимальних режимах, а працездатність його підтримується лише завдяки аварійним ремонтам.

Плани капітальних та середніх ремонтів основних фондів розробляються далеко не на всіх підприємствах, а якщо і розробляються, то виконуються лише на 10-20%.

Практично система капітальних ремонтів знищена, а це була одна із найефективніших систем щодо забезпечення надійної та ефективної роботи обладнання, яку обов’язково необхідно реанімувати. Адже капітальні ремонти та модернізація основних фондів входила до номенклатури основного виробництва.

Не в кращому стані знаходяться і будівлі та споруди виробничого призначення, огороджувальні конструкції яких не відповідають ніяким вимогам нормативних актів з енергозбереження.

Тепло в таких будівлях не затримується і транзитом через розбиті вікна, щілини в дверях та іншими шляхами витікає зовні і гріє навколишнє середовище.

На окремих підприємствах виробничі будівлі та приміщення взагалі не опалюються і там робітники гріються „буржуйками”, ставлять саморобні електронагрівальні прилади, так звані „козли”, ефективність роботи яких надзвичайно низька.

На перевірених підприємствах виявлені втрати ПЕР склали понад 141,4 тис. т.у.п., що становить понад 2,6% від загального їх енергоспоживання.

Виявлені втрати та резерви економії ПЕР є реальним потенціалом енергозбереження, реалізація яких не потребує значних капіталовкладень та часу і значно скоротить обсяги нераціонального використання ПЕР.

До основних причин виявлених втрат ПЕР відносяться:

неефективна робота паливовикористовуючого обладнання за несвоєчасного проведення РНР;

порушення або відсутність теплоізоляції на обладнанні та теплових мережах;

низький коефіцієнт завантаження силових трансформаторів та енерговикористовуючого обладнання;

недоповернення конденсату в пароконденсатну систему підприємства;

недотримання технологічного процесу;

витоки стисненого повітря через запірну арматуру, нещільності на з’єднаннях, або використання стисненого повітря не за призначенням;

витоки теплоносія з теплових мереж, через запірну арматуру або нещільності на з'єднаннях;

затоплення теплових мереж;

низький рівень компенсації перетоків реактивної електроенергії;

недотримання норм питомих витрат ПЕР та інше.

Слід зупинитись на проблемі компенсації перетоків реактивної електроенергії. На початку 70-х років при проектуванні об’єктів будь-якого призначення обов’язково передбачалось встановлення компенсуючого устаткування з доведенням cos f до значення, не нжчого 0,95, це на той час. За перевищення цього значення до керівників підприємств та головних енергетиків приймались самі жорсткі адміністративні міри.

Питання компенсації перетоків реактивної електроенергії відслідковували органи Держенергонагляду, крім того cos f фігурував в обов’язковій щоквартальній звітності за формую 11 СН.

Що змінилось з того часу, що питання компенсації втратило свою актуальність? Невже втратили силу закони фізики або вони змінились?

Думаю, що ні, мабуть це комусь вигідно.

Актуальність цієї проблеми дещо спростувало Мінпаливенерго своєю „Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами” затвердженою наказом від 17.01.2002 №19 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за № 93/6381.

Навколо цієї Методики ходить багато полеміки. В наукових та спеціальних журналах надруковано безліч статей, більшість з яких беруть зазначену Методику під сумнів. Окремі науковці та практики вважають, що Методика взагалі не сприяє впровадженню компенсації перетоків реактивної електричної енергії.

Одним із позитивних моментів цієї Методики є те, що нею визначено значення коефіцієнта потужності : tg f = 0,25 (cos f = 0,9 .

З метою розрубати „Гордєєв вузол”, пов’язаний з компенсацією перетоків реактивної електроенергії, Інспекція ініціювала перед Кабінетом Міністрів України розробку нормативного акту із зазначеного питання. На доручення Кабінету Міністрів Мінпаливенерго зробило відписку, посилаючись на те, що всі питання перетоків вирішуються Методикою.

Думаю, що до цього питання необхідно терміново повернутись при тому, що перетоки реактивної електроенергії в значній мірі впливають на технологічні витрати електроенергії в мережах при її транспортуванні, які, починаючи з 2001 року, значно виросли.

Результати перевірок електротранспортуючих підприємств у 2002-2005 роках засвідчують наступне:

Із 38 перевірених у 2001 році підприємств на 26 з них фактичні ТВЕ перевищують нормативні значення.

Найбільші перевищення ТВЕ виявлено:

Ківерцівська філія ВАТ „Волиньобленерго” - фактичні ТВЕ становлять 21,94 млн. кВт. год. (39,02%) проти нормативних 9,18 млн. кВт. год. (16,33%), перевищення- 19,69%;

Бердянський РЕМ ВАТ „Запоріжжяобленерго” - фактичні ТВЕ становлять 24,19 млн. кВт. год. (40,63%) проти нормативних 14,28 млн. кВт. год. (23,99%), перевищення-16,64%;

Золочівський РЕМ ВАТ „Львівобленерго” - фактичні ТВЕ становлять 28,51 млн. кВт. год. (39,28%) проти нормативних 13,39 млн. кВт. год. (18,45%), перевищення - 20,83%.

У 2002 році, з 38 перевірених підприємств фактичні ТВЕ перевищують нормативні на 29 підприємствах, в тому числі:

Яремчанський РЕМ ВАТ „Прикарпаттяобленерго” - фактичні ТВЕ складають 19,15 млн. кВт. год. (49,9%) проти нормативних 6,91 млн. кВт. год. (18,0%), перевищення - 31,9%;

Коломийський РЕМ ВАТ „Прикарпаттяобленерго” - фактичні ТВЕ становлять 19,37 млн. кВт. год. (40,16%) проти нормативних 7,48 млн. кВт. год. (15,51%), перевищення - 24,65%;

Ізмаїльські електричні мережі ВАТ „Одесаобленерго” - фактичні ТВЕ становлять 406,6 млн. кВт. год. (47,6%) проти нормативних 147,44 млн. кВт. год. (17,3%), перевищення - 30,3%;

Криворізькі міські електричні мережі - фактичні ТВЕ становлять 289,11 млн. кВт. год. (39,1%) проти нормативних 123,93 млн. кВт. год. (15,6%), перевищення - 23,5%.

У 2003 році, з 45 перевірених підприємств фактичні ТВЕ перевищують нормативні на 30 підприємствах, в тому числі:

Білогірський район електричних мереж (АР Крим) ), фактичні ТВЕ становлять 78,38 млн. кВт. год. (61,02%) проти нормативних 28,68 млн. кВт. год. (22,21%), перевищення - 38,81%;

Болградський РЕМ ВАТ „Одесаобленерго” - фактичні ТВЕ становлять 49,1 млн. кВт. год. (48,35%) проти нормативних 13,79 млн. кВт. год. (13,57%), перевищення - 34,78%;

Буський РЕМ ВАТ „Львівобленерго” - фактичні ТВЕ становлять 15,73 млн. кВт. год. (44,08%) проти нормативних 8,54 млн. кВт. год. (19,84%), перевищення -24,24%;

Дніпропетровські міські електричні мережі ВАТ ЕК „Дніпрообленерго” фактичні ТВЕ - 771,52 млн. кВт. год. (43,21%) проти нормативних 362,73 млн. кВт. год. (19,33%), перевищення - 23,88%;

У 2004 році з 49 перевірених підприємств фактичні ТВЕ перевищують нормативні на 32 підприємствах, в тому числі:

Сімферопольський РЕМ (АР Крим), фактичні ТВЕ становлять 153,68 млн. кВт. год. (41,54%) проти нормативних 80,38 млн. кВт. год. (21,73%), перевищення - 19,81%;

Гуляйпільський РЕМ, ВАТ „Запоріжжяобленерго” - фактичні ТВЕ становили 21,54 млн. кВт. год. (33,61%) проти нормативних 10,32 млн. кВт. год. (16,11%), перевищення - 17,5%;

Пологівський РЕМ, ВАТ „Запоріжжяобленерго” - фактичні ТВЕ становили 32,21 млн. кВт. год. (30,19%) проти нормативних 14,94 млн. кВт. год. (14,0%), перевищення - 16,19%.

Таке різке, нічим необґрунтоване зростання ТВЕ керівники електротранспортуючих підприємств пояснюють збільшенням комерційних втрат, тобто несанкціонованим споживанням електроенергії. Слід зазначити, що поняття „комерційні втрати” не визначене жодним нормативно-правовим документом. Разом з тим, ТВЕ прямо-пропорційно впливають на зростання ціни на електроенергію. Таким чином, зниження ТВЕ є реальним потенціалом зниження ціни на електроенергію.

З метою забезпечення енергетичної безпеки держави та підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в усіх галузях національної економіки вищим керівництвом України прийнято ряд розпорядчих документів: Укази Президента України „Про утворення Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів” та „Про рішення Ради національної безпеки та оборони України „Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення”; прийняття ЗУ „Про внесення змін до ЗУ „Про енергозбереження”; прийняття Постанови Верховною Радою України „Про заходи щодо запобігання енергетичній кризі України” та відповідних постанов Кабінету Міністрів України, через які червоною лінією проходять питання підвищення енергоефективності.

Утворення центральний органу виконавчої влади зі спеціальним статусом - Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів свідчить про посилення дієвості державної політики в сфері енергозбереження.

Для реалізації державної політики в сфері енергозбереження пропонується виконати ряд глобальних законотворчих, організаційних та технічних заходів:

Розширення та удосконалення існуючої зконодавчої та нормативно-правової бази у сфері енергозбереження.

На законодавчому рівні вирішити питання щодо впровадження альтернативних видів енергії та новітніх енергозберігаючих технологій, як найреальніших та найефективніших заходів з енергозбереження.

Створити умови привабливості інвестування заходів щодо впровадження альтернативних видів енергії та новітніх енергозберігаючих технологій.

Створити в регіонах фонди з енергозбереження, одним із джерел поповнення яких були б кошти від підвищеної плати за нераціональне використання ПЕР.

Розробити Державну Програму реконструкції та оптимізації електромереж, газопроводів з впровадженням найсучасніших вітчизняних автоматизованих систем обліку на усіх етапах їх вироблення, транспортування та споживання ПЕР із визначенням механізмів її виконання та джерел фінансування;

Провести реконструкцію та модернізацію основного енергогенеруючого устаткування на теплових електростанціях з впровадженням новітніх технологій спалювання високозольного вугілля та устаткування для здійснення автоматичного контролю якості вугілля, яке постачається на теплові електростанції.

Утворити в обласних держадміністраціях підрозділи з енергозбереження з подвійним підпорядкуванням з метою організації та забезпечення виконання державної політики з енергозбереження в регіонах.